У період Різдвяних свят ми побували в церкві Св. Варвари у Відні, де понад 100 років тому служив наш родич Г. Хомишин.
„Віденський” період життя Григорія Хомишина описав о. П. Мельничук: „ … владика Ю. Куїловський після одного року співробітництва, вислав о. Григорія на дальші богословські студії до конвікту „Августінеум” у Відні, де він учився в 1894-99 роках. Незабаром став ще й душпастирем при церкві Св. Варвари у Відні для греко-католиків, що перебували у Відні. Будучи тут душпастирем, мав нагоду запізнатися з латинськими священиками та приглядатися до їх душпастирювання. Він тоді набрав великої практики, бо навчився нових методів виховання молоді через добрі книжки, які лат. священики масово спроваджували і давали молодим до рук, добра преса була в кожній родині, учні народних і середніх шкіл служили до Служби Божої і то чергувалися так, що кожний учень мав нагоду служити при престолі священикові до Св. Літургії і приставати щодня з Христом у Найсв. Євхаристії. Він приглядався, як члени релігійних товариств чи браств брали живу участь у Богослуженнях, чи процесійних походах, чи коли правилося Богослуження при виставленню Найсв. Тайн, і це йому припало, до серця так, що вернувшись назад до катедри вже як доктор Св. Богословія, старався запровадити і в нас подібне. З Відня вернувся вже доктор 8.III.1899 і став другим катедральним співпрацівником, а воднораз і катехитом в школі ім. Міцкевича і в жіночих школах у Станиславові …
У Відні серед численних занять, як я сказав попередньо, о. Григорій пильно слідкував за методами душпастирювання, щоб і в нас прищепити ту побожність, якою відзначалися тоді австрійці-католики. Своєю працею, своїми проповідями залишив о. Григорій на довгі літа гарний спомин по собі та не одного нашого віденчука навчив любити та шанувати свою Церкву, обряд і свою мову … ”.
(Мельничук П. Владика Григорій Хомишин. Патріот-місіонер-мученик. ‒ Львів: Видавництво Отців Василіян „Місіонерˮ, 1997. ‒ С. 20-21.)
