Документи і матеріали

Kronika. Konsekracja // Kurjer Stanisławowski. – 1904. – № 977 (12 czerwca). – S. 2.

Konsekracja ks. biskupa Dr. Chomyszyna // Kurjer Stanisławowski. – 1904. – № 978 (19 czerwca). – S. 1.

Антін КНЯЖИНСЬКИЙ. КИР ГРИГОРІЙ ХОМИШИН

Петро ІСАЇВ. ІСТОРІЯ МІСТА СТАНИСЛАВОВА

Oleksandr RUSNAK. CHERNIVTSI AND SUCEAVA DEANERIES OF THE GREEK CATHOLIC CHURCH DURING THE PASTORAL ACTIVITIES OF BISHOP H.KHOMYSHYN

Oleksandr RUSNAK. BISHOP HRYHORII KHOMYSHYN: FAMILY ENVIRONMENT AND EARLY YEARS OF LIFE

Богдан Яцун. Церква і націоналістичний рух: Між співпрацею і протистоянням. Галичина, 20-30 роки ХХ століття. Ідеологічний і політичний аспекти взаємин

Олег ПАВЛИШИН. З ІСТОРІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ГРИГОРІАНСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ В ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ: КАЛЕНДАРНА РЕФОРМА ЄПИСКОПА ГРИГОРІЯ ХОМИШИНА

СПОГАД ПРО ЄПИСКОПА ГРИГОРІЯ ХОМИШИНА

Василь Бабій. Владичий жезл в Богородчанах

Єгрешій О. Єпископ Григорій Хомишин: портрет релігійно-церковного і громадсько-політичного діяча. – Івано-Франківськ:Нова Зоря, 2006. Велике спасибі автору за наданий для публікації матеріал

Статті про Г.Хомишина, вміщені в газеті „Час” за 1931 р.:

Діяльність єпископа Г. Хомишина була широковідома за межами Галичини. Підтвердженням цьому є також статті, вміщені в газеті „Час” за 1931 р. Часопис видавався українською мовою в м. Чернівці в період міжвоєнної румунської окупації краю. Українці Буковини цікавилися життям і вболівали за долю галичан. В місцевій пресі неодноразово друкувалися матеріали про суспільно-політичні події, заходи в сфері культури, релігії та церкви на українських землях в складі Польщі. Тож українські чернівецькі газети не оминули увагою й постать Г. Хомишина.

Час. – 25 марта 1931. – Ч. 727. – С. 1. (фрагмент)
Час. – 25 марта 1931. – Ч. 727. – С.1
Час. – 29 марта 1931. – Ч. 731. – С. 1. (фрагмент)
Час. – 29 марта 1931. – Ч. 731. – С. 1.

Документи із листування Станіславської консисторії та Крайового уряду Буковини (1909 р.):

 

Рукопис Пантелеймона Хомишина про церкву села Гадинківці. Це один із варіантів тексту. Після написання основної частини автор почав вагатися стосовно того, чи потрібно його друкувати. І як бачимо, позитивного рішення про друк рукопису Пантелеймон Григорович так і не прийняв. Інакше – усі зацікавлені мали би свій примірник і нам не довелося би публікували електронну версію тут. Залишаємо текст у такому вигляді як його востаннє бачив автор.

Заздалегідь просимо вибачення за неточності, допущені при передруці матеріалів